ДЕЯКІ АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ МЕЛІОРОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ

Анотація

Визначено необхідність та обґрунтовано основні напрямки наукового бачення подальшого реформування системи управління водними ресурсами та ефективного використання меліорованих земель. Необхідність такого реформування диктується тим, що, не дивлячись на прийняття 04.10.2016 року Верховною Радою України ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом» та ряду підзаконних актів на його виконання, система управління водними ресурсами та меліорацією земель в Україні до цього часу залишається, практично, не реформованою ще з пострадянських часів, адже і до сьогодні в цій системі залишаються дві взаємовиключні функції: функція управління водними ресурсами і функція управління меліоративною структурою. Більш того, законодавчо визначені підстави для запровадження  інтегрованого управління за басейновим принципом були свідомо використані для ліквідації суб’єктів господарювання, які здійснювали управління меліоративною інфраструктурою, що значно ускладнило можливість розділення вищезазначених функцій, як це вимагає Директива 2000/60/ЄC Європейського Парламенту і Ради «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики» від 23 жовтня 2000 року, імплементація положень якої в українське законодавство є обов’язковим завданням відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Недавнє прийняття (від 17.02.2022 року) Верховною Радою України ЗУ «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», підписаний Президентом України 06 травня 2022 року, хоча і є важливим кроком на шляху реформування системи управління водними ресурсами та меліорацією земель, адже цим Законом в Україні вперше запроваджується нова  організаційно-правова форма з управління меліоративними системами, а саме організації водокористувачів (ОВК), але  також не вирішує головне питання реформування – розділення функцій. Тому успішність подальшого реформування системи управління водними ресурсами та меліорацією земель напряму буде залежати не від швидкості розроблення та прийняття підзаконних актів до ЗУ «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», а від якнайшвидшого прийняття КМУ «Концепції реформування системи управління водними ресурсами України», проєкт якої був підготовлений і пройшов погодження всіх зацікавлених міністерств і відомств ще у 2019 році, але був свідомо заблокований ще тодішнім керівництвом Міністерства екології і природних ресурсів України. Через це робота з реформування системи управління водними ресурсами та меліорацією земель ведеться безсистемно, а в багатьох випадках практичні кроки, що реалізовуються, особливо в частині удосконалення структури Держводагентства України, в своїй більшості є деструктивними і мінімізація їх негативного впливу буде потребувати значних зусиль та часу.

Дана стаття ставить своїм завданням науково обґрунтувати перелік і послідовність заходів, у тому числі і на законодавчому рівні, реалізація яких дасть змогу привести систему управління водними ресурсами та меліорацією земель в Україні у відповідність до вимог Європейського водного законодавства, і тим самим забезпечити в повному обсязі впровадження положень інтегрованого управління за басейновим принципом не лише за формою, але й за змістом.